17 января 2016 г.

Цитата дня

"Никто не влюбляется по выбору - это происходит по случаю. Любовь продолжают не случайно, а работая. И, если любовь прошла - виноват не случай, а выбор."

14 января 2016 г.

и где моя такая мечта?

"- Как ты чувствуешь себя, когда танцуешь?
- Не знаю. Это приятно. Сначала зажато…
…а потом начинаю и забываю про всё.
И…Словно исчезаю. Словно исчезаю.
Как будто тело меняется. Как будто там огонь.
Я просто…лечу…как птица. Как электричество.
Да…как электричество.»

12 января 2016 г.

стих дня

Сергій Жадан [офіційна сторінка]

9 січня о 17:40 · 

+ + +

Вони навіть можуть жити в різних містах,
і в своїх розмовах не торкатися головного,
але ті слова, які він їй пише в листах,
вона читає так, ніби їх не було до нього.

І коли вона не отримує від нього листів,
і починає нити і рахувати втрати, 
вона ненавидить все, що він їй говорив,
себто, ненавидить взагалі усе, що може згадати.

І коли він відкриває світ, ніби верстак,
пристосовуючи його до любові своєї,
все, що він робить, він робить щоразу так,
аби вона розуміла, що він це робить для неї.

Тому що для нього найгіршим з усіх терзань,
миттю, коли починались усі його біди,
завжди було проводжати її на нічний вокзал,
до останнього сподіваючись, що вона не поїде.

І тому він хоче просто бути з нею цієї зими,
класти їй на подушку зібрані метеорити, 
і спати з нею так, як пси сплять із дітьми –
щоби зігріти і щоби не розбудити.

І він говорить – хай буде так, хай буде без таємниць.
Хай буде так, - погоджується вона, рахуючи заметілі.
Мова їм потрібна лише для того, аби не наговорити дурниць.
Весело працює волинка серця в гарячому тілі.

8 января 2016 г.

Приступим...

И так,
новый год, цели.
Некоторые планы уже записала и они ожидают скорейшей реализации)). В эти планы входят книги. Одну из книг, которую я давно хотела прочесть, я не внесла в список. Но, к моей радости, я увидела её одну одинёшеньку, на полке книжного магазина. Схватила её не раздумывая и через пару часов приступила к чтению, отложив только начатое "Вино из одуванчиков".
И так, первая книга, которую прочту в этом 2016 году, буде "Крадійка книжок" Маркуса Зузака.
Буду пополнять этот пост цитатами из этой книги. Уж очень давно я этого не делала)... 8.01.16
Приступим:
Himmel - Небеса
"Непокидання - вияв довіри і любові, який часто розпізнають діти."
Назва глави
"Поцілунок (Дитячий спосіб приймати рішення)
"Схиблений він чи ні, Руді завжди судилося стати найкращим другом Лізель. А сніжка в обличчя - це, безсумнівно, бездоганний початок тривалої дружби." <3
"ГІРШИМ ЗА ХЛОПЦЯ, ЯКИЙ ВАС НЕНАВИДИТЬ, може бути хіба хлопець, який вас любить."
8.01.16
Перший лист (шкільне завдання) Руді до Лізель
"Люба Saumensch,
ти досі така ж бездарна у футболі, як під час нашої минулої гри? Сподіваюсь на це. Бо тоді я зможу знову обігнати тебе, як Джессі Овенс на Олімпіаді..."
"Гадаю, люди полюбляють споглядати маленькі руйнації. Піщані замки, карткові будинки - з цього все й починається. Велике вміння людини - це здатність рости."
9.01.16
"УЯВЛЕННЯ
На площі стояла статуя крадійки книжок...
Рідкісне явище, хіба ні, щоб статуя з'явилася ще до того, як прославилась її натхненниця."
"Параноя в одинадцять років - хоч куди. А позбутися клопотів в одинадцять років - це просто блаженство."
10.01.16
Він стояв за кілька метрів від ґанку і говорив дуже переконливо, дуже радісно.
- Alles ist Scheisse, - оголосив Руді.
Усе паскудно.
:)))
23.01.2016
РІЗДВЯНЕ ПОБАЖАННЯ МАКСА ВАНДЕБУРҐА
"Часто я бажаю, щоб усе це скнчилося, Лізель, але тоді ти робиш щось таке неочікуване - як-от спускаєшся до підвалу зі сніговиком у руках".
)))
25.01.2016
"Моє сердце так втомилося", - сказала та дівчина...
Ні, думала по дорозі Лізель. Це моє сердце втомилося. Тринадцятирічне серце не має так втомлюватися."
"Нічого я не переплутала. Я розповідаю те, що ти сам тоді сказав. Те, що розповідають, і те, що насправді сталося, - це зазвичай дві різні речі, особливо у твоєму випадку, Руді."
04.02.2016
Так буває
"Їй вже кортіло піти, але не пускав якийсь незрозумілий обов'язок залишитись. Вона поривалася щось сказати, але потрібних слів було надто багато, вони надто швидко крутилися на язиці. Кілька разів Лізель намагалася їх впіймати, але мерова дружина випередила її."
05.02.2016
"НЕВЕЛИЧКА СУМНА НАДІЯ
Ніхто не хотів скидати бомби на Небесну вулицю. Ніхто ж не буде скидати бомби на місце, назване на честь неба, правда? Правда?"
"Мене дивує, на що здатні люди, навітт тоді, коли їхніми обличчями збігають струмочки,а вони заточуюттся, кпшляють, але йдуть далі, шукають і знаходять."
"Я хотів запитати її, як та сама річ може бути водночас такоб огидною і такою прекрасною, а слова та історії про це - такими нестерпними і такими величними."
09.02.2016
...

2 ноября 2015 г.

Ночные стихи

Оставляя отметины в душах,
Путешествуем мы по просторам,
Этой странной и дикой планеты.

Выпить каждого нам невозможно,
И не надо пытаться,
но всё же,
Оставляем мы в сердце надежду,

Что найдём свой напиток и станем,
Уталением жажды,
водою,
Для случайного странника,

Может,
Он нам станет родною душою

18 сентября 2015 г.

b e a u t i f u l !

This is amazing!
I love the fact that I'm a small part of SO BIG and SO BEAUTIFUL UNIVERSE!
Guys did a beautiful experiment!

6 сентября 2015 г.

Цитата дня

Мы всегда помним то, что любим.
Сохраняйте свои знания не только в голове, но и в сердце.

5 сентября 2015 г.

про Траволту и кольца

На днях, а точней - на ночах, мне приснился сон! Очень странный, как обычно в последнее время, но, была в нём одна забавная странность, которая мне понравилась. Мне приснился актёр, а сегодня до меня дошло, что на 99% я уверена, что это был Джон Траволта. И он сидел напротив меня и смотрел, а как бы ждал, а на пальцах рук моих было три кольца, и вроде как надо было выбрать одно, но я всё никак не могла этого сделать. А на одном из колец, самом миниатюрном, был выбит кит)))...можно теперь только догадываться, к чему был этот сон и почему моё сознание породило такие ассоциации в одной картинке!))...




30 августа 2015 г.

про секреты и успехи

None of the secrets of success will work unless you do.

новая рубрика - простые правила

Есть одно негласное и очень простое кулинарное правило:
кто варит шоколадную глазурь, тот и облизывает ложку, которая её помешивала.
А одним из величайших проявлений любви будет, если отдашь эту самую ложку тому, кого любишь, или даже не любишь. Но, разве, могут быть с тобой на кухне те, кого ты не любишь?))...